Історія справи

Постанова КАС ВП від 04.02.2025 року у справі №640/21016/19
Постанова ВАСУ від 04.03.2024 року у справі №640/21016/19
Ухвала КАС ВП від 23.09.2020 року у справі №640/21016/19
Постанова КАС ВП від 18.06.2025 року у справі №640/21016/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2024 року

м. Київ

справа №640/21016/19

адміністративне провадження № К/990/24434/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/21016/19

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Кабінету Міністрів України; Кабінету Міністрів України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, відшкодування шкоди, скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 (ухвалене у складі колегії суддів: судді-доповідача Келеберди В.І., суддів Амельохіна В.В., Качура І.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів: Аліменка В.О., Бєлової Л.В.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просив визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття пункти 1, 2, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», підпункт 2 пункту 1, пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

18.12.2018 позивач подав заяву про зміну предмету позову та залучення до участі у справі співвідповідачів - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі-відповідач-1, ГУ ПФУ в Харківській області) та Управління Служби безпеки України в Харківській області (далі-відповідач-2, УСБУ в Харківській області).

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 05.02.2019 заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог прийнято до розгляду та залучено до участі у справі співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 у справі №826/17907/18 роз`єднано в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом виділення в окреме провадження позовних вимог:

до УСБУ в Харківській області - про зобов`язання Управління Служби безпеки України в Харківській області надати ГУ ПФУ в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 ОСОБА_1 ;

до ГУ ПФУ в Харківській області - про зобов`язання відповідача-1 вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01.03.2018 ОСОБА_1 у сумі 54 456, 92 грн з грошового забезпечення для перерахунку пенсії у сумі 92 299, 86 грн, стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплаченої за березень-грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479 483,00 грн та недоплачену за січень-жовтень 2019 року пенсію у сумі 471 004,80 грн, а всього у загальній сумі 950 487,80 грн.

Також позивач просив стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на його користь понесені витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 17 807,87 грн на підставі частини першої статті 139 КАС України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 11.11.2019 справу №640/21016/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління УСБУ в Харківській області, ГУПФУ в Харківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії прийнято до провадження.

Позивач 09.12.2019 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив:

визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття пункти 1, 2, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", а також підпункт 2 пункту 1 та пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України постановою від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб";

визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»;

зобов`язати УСБУ в Харківській області надати ГУ ПФУ в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.03.2018 позивачу із зазначенням складових та загальної суми грошового забезпечення, які зазначені ним в цій заяві;

зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області вчинити дії, які полягають у перерахунку та виплаті пенсії з 01.03.2018 позивачу у сумі 54 456,92 грн з грошового забезпечення для перерахунку пенсії у сумі 92 299,86 грн;

стягнути з ГУ ПФУ в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену за період березень - грудень 2018 року пенсію у загальній сумі 479 483, 00 грн., а також недоплачену за період січень-грудень 2019 року пенсію у сумі 565 205,76 грн, а всього у загальній сумі 1 044 688,00 грн.

Надалі, 10.03.2020 до суду першої інстанції позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог в даній справі.

Як слідує із зазначеної заяви позивач додатково заявив вимоги про стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області недоплачену за січень-березень 2020 року пенсію у сумі 138 758, 01 грн, а всього у загальній сумі 1 183 446, 77 грн.

Окрім того, позивачем 11.03.2020 до суду подано заяву про зміну предмета позову в цій адміністративній справі.

У вказаній заяві позивач додатково до вказаних вище вимог заявив вимоги до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункт 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" від 24.12.2019 № 1088.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 09.12.2019 про збільшення розміру позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення з ГУ ПФУ України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплаченої за березень-грудень 2018 року пенсії у загальній сумі 479 483, 00 грн та недоплаченої за січень - грудень 2019 року пенсії у сумі 565 205, 76 грн, а всього у загальній сумі 1 044 688,76 грн.

Прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 від 10.03.2020 про збільшення позовних вимог в частині позовних вимог про стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області недоплаченої за січень-березень 2020 року пенсії у сумі 138 758, 01 грн., а всього у загальній сумі 1 183 446, 77 грн.

Визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про зміну предмета позову від 11.03.2020 та залишено її без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2020 залишена без змін.

27.08.2020 до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про зміну предмету позову та вимоги заявлені до ГУ УПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та держави України в особі ГУ УПФУ в Харківській області та Кабінету Міністрів України, у якій просив, крім зобов`язання УСБУ в Харківській області скласти та подати довідку, а ГУ ПФУ в Харківській області - вчинити дії з перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2018, стягнути солідарно з ГУ ПФУ в Харківській області та держава Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській області і кабінету Міністрів України недоплачену пенсію на підставі статті 56 Конституції України (матеріальна шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень).

14.09.2020 надійшла до суду заява, яким ОСОБА_1 збільшив позовні вимоги, викладені у заяві від 27.08.2020 про зміну предмету позову, в частині періоду (доповнено вереснем 2020 року) та суми стягнення недоплаченої пенсії (до 1460962 грн).

Аналогічна заява про збільшення позовних вимог, викладених у заяві від 27.08.2020 про зміну предмету позову, в частині періоду (доповнено жовтнем 2020 року) та суми стягнення недоплаченої пенсії (до 1 507 215,70 грн) надійшла від ОСОБА_2 до суду 12.10.2020.

09.11.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 про зміну предмету позову, в якій позивачем заявлені вимоги до ГУ УПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та держави України в особі ГУ УПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та Кабінету Міністрів України.

У цій заяві (від 09.11.2020) ОСОБА_2 у позовних вимогах уточнив (доповнив) період (з 01.03.2018 по 06.11.2020) та розмір пенсії, яка, на його переконання, є недоотриманою та підлягає стягненню солідарно з ГУ ПФУ в Харківській області та держави Україна. Крім цього, ОСОБА_2 просив стягнути солідарно з ГУ ПФУ в Харківській області та держави Україна завдані йому збитки (упущену вигоду) в сумі 1553468,13 грн на підставі статті 56 Конституції України внаслідок та в результаті прийняття органом державної влади -Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів (постанови Кабміну №103, №804 та № 1088), що визнані судовими рішеннями повністю або частково протиправними.

10.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої просив:

визнати протиправною бездіяльність УСБУ в Харківській області, яка полягає у ненаданні внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, що визнані судовими рішеннями повністю або частково протиправними, ГУ ПФУ в Харківській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018 на підставі частини другої статті 51 Закону України №2262-ХІІ у щомісячній сумі 54 456,92 грн з грошового забезпечення із зазначенням таких складових грошового забезпечення у розмірі 92299,86 грн, яка складається з: посадового окладу - 8 180,00 грн; окладу за військовим званням-1 410,00 грн; надбавки за вислугу років (45%) - 4 315,50 грн; надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%)- 1 227,00 грн; доплати за науковий ступінь кандидата наук (5%) - 409,00 грн; надбавки за особливості проходження служби(100%) - 13 905,50 грн; премії (452%);

зобов`язати УСБУ в Харківській області надати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018 на підставі частини другої статті 51 Закону України №2262-ХІІ у щомісячній сумі 54 456,92 грн з грошового забезпечення із зазначенням таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад-8 180,00 грн; оклад за військовим званням-1 410,00 грн; надбавка за вислугу років (45%)-4 315,50 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%)- 1 227,00 грн; доплата за науковий ступінь кандидата наук (5%)- 409,00 грн; надбавка за особливості проходження служби(100%)- 13 905,50 грн; премія (452%).

визнати протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Харківській області, яка полягає у невчиненні дій з перерахунку пенсії у щомісячній сумі 54 456,92 грн з 01.03.2018, виходячи із зазначеного грошового забезпечення;

зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області здійснити перерахунок пенсії у щомісячній сумі 54 456,92 грн з 01.03.2018, виходячи із зазначеного грошового забезпечення;

стягнути солідарно з ГУ ПФУ в Харківській області та з держави Україна за рахунок коштів державного бюджету України протиправно недоплачену за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 пенсію в сумі 1 599 720,80 грн та завдану за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 матеріальну шкоду в сумі 1 599 720,80 грн, а саме: збитки (упущену вигоду) на підставі статті 56 Конституції України, завдані внаслідок заподіяння позивачу державною Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та Кабінету Міністрів України внаслідок та в результаті прийняття органом державної влади - Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів, що визнані судовими рішеннями повністю або частково протиправними та протиправною бездіяльністю відповідачів;

Також позивач просив стягнути з відповідачів судові витрати у цій справі.

Крім цього, постановою від 20.10.2021 Верховний Суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2020 в частині залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову від 11.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №640/21016/19 скасовано. Справу №640/21016/19 - направлено для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Отже, станом на дату розгляду справи судом першої інстанції та ухвалення рішення по суті, позовні вимоги ОСОБА_1 були заявлені:

-до УСБУ в Харківській області - про оскарження бездіяльності, яка полягає у ненаданні внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правових актів (постанови Кабміну №103, №804 та № 1088) довідки про грошове забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2018 на підставі частини другої статті 51 Закону України №2262-ХІІ у щомісячній сумі 54 456,92 грн та зобов`язання надати цю довідку;

- до ГУ ПФУ в Харківській області - визнати протиправною бездіяльності, яка полягає у невчиненні дій з перерахунку пенсії у щомісячній сумі 54 456,92 грн з 01.03.2018, виходячи із зазначеного грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії;

- до держави Україна в особі ГУ ПФУ в Харківській області, УСБУ в Харківській області та Кабінету Міністрів України - про стягнення за рахунок коштів державного бюджету України протиправно недоплаченої за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 пенсії в сумі 1 599 720,80 грн та завданої за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 матеріальної шкоди в сумі 1 599 720,80 грн, а саме: збитків (упущеної вигоди) на підставі статті 56 Конституції України, статей 1173 1175 ЦК України;

- до Кабінету Міністрів України -про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" від 24.12.2019 № 1088 (постановою Верховного Суду від 20.10.2021 направлена в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції; копії матеріали, необхідні для розгляду скарги повернуті Верховним Судом та надійшли до Окружного адміністративного суду м. Києва 01.11.2021).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на те, що УСБУ в Харківській області після прийняття судовими установами рішень про часткове скасування пунктів постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 та №804 від 14.08.2019, №1088 від 24.12.2019 допустив бездіяльність, яка полягає у не направленні до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про складові грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії з обов`язковим зазначенням основних та додаткових видів забезпечення, які нараховувалися та виплачувалися при призначенні пенсії.

Також позивач вважає протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Харківській області, через те, що пенсійним органом не проводиться перерахунок пенсії, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за недоплаченою пенсією усього в сумі 1 599 720,80 грн., які слід солідарно стягнути з відповідачів.

Позивач стверджує також, що внаслідок визнання протиправними нормативно-правових актів, прийнятого Кабінетом Міністрів України йому завдана матеріальна шкода в розмірі 1 599 720,80 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність УСБУ в Харківській області щодо ненадання до ГУ ПФУ в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку пенсії.

Зобов`язано УСБУ в Харківській області скласти та подати до ГУ ПФУ в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для подальшого перерахунку пенсії.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у зв`язку із скасуванням пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, відповідач повинен був скласти та подати до пенсійного органу оновлену довідку про розмір його грошового забезпеченню.

Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов`язання скласти та подати до ГУ ПФУ в Харківській області довідку для перерахунку пенсії за період з 01.03.2018 до 05.03.2019, суди виходили з того, що таке право у позивача виникло після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.

Відмовляючи в частині позовних вимог до ГУ ПФУ в Харківській області, суди виходили з того, що такі вимоги є передчасними, оскільки перерахунок пенсій провадиться пенсійними органами на підставі відповідних довідок, виданих органом, з якого особу звільнено на пенсію, у даному випадку - за довідкою, виданою УСБУ в Харківській області. Відповідна довідка для перерахунку пенсії позивача до ГУ ПФУ в Харківській області не подавалася.

Крім того, суди зазначили, що заявляючи позовні вимоги щодо солідарного стягнення з ГУ ПФУ в Харківській області та УСБУ в Харківській області недоплаченої пенсії в сумі 1 599 720,80 грн та завданої матеріальної шкоди в сумі 1 599 720,80 грн як збитків (упущеної вигоди), позивач не навів обґрунтувань, які б узгоджувалися з положеннями чинного законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

09.07.2023 ОСОБА_1 , не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернулася з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі № 640/21016/19, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Як на підставу касаційного оскарження, заявник послався на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначив, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не враховано висновки щодо застосування положень статей 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Закон № 2262-XII) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, від 13.01.2021 у справі № 440/2722/20, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19, від 11.03.2020 у справі № 160/3586/19, від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16; у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 826/1244/18, від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Крім того, заявник касаційної скарги послався на те, що судом першої інстанції не враховано, що у позові заявлена також вимога про відшкодування шкоди у розмірі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв`язку з чим ця справа помилково віднесена до категорії справ незначної складності.

ОСОБА_1 у касаційній скарзі звертає увагу Суду на те, що судами попередніх інстанцій розглянуті не всі позовні вимоги та не врахована заява про зміну предмету позову від 11.03.2020, яка ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2020 залишена без розгляду. Проте, постановою від 20.10.2021 Верховний Суд скасував ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі №640/21016/19, а справу №640/21016/19 - направлено для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва. За наведених підстав, ухвалюючи рішення 02.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва мав врахувати заяву про зміну предмету позову від 11.03.2020 в частині позовних вимог про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області недоплаченої за січень-березень 2020 року пенсії у сумі 138 758, 01 грн., а всього у загальній сумі 1 183 446, 77 грн.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Верховного Суд від 19.07.2023 поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022.

Цим же судовим рішенням Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребувано з Київського окружного адміністративного суду матеріали справи № 640/21016/19.

Матеріали справи № 640/21016/19 надійшли до Верховного Суду 19.01.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є підполковником СБУ в запасі, проходив кадрову військову службу в Службі безпеки України з 01.09.1987 по 10.10.2006.

Наказом Першого заступника директора Інституту підготовки слідчих кадрів для СБУ у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого від 10.10.2006 № 189-ос "Про виключення із списків особового складу підполковника ОСОБА_1 " позивач з 10.10.2006 виключений із списків особового складу Інституту підготовки слідчих кадрів для СБУ у складі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу призначена пенсія у розмірі 59 % грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виплату якої здійснює Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області.

Надалі, Управлінням Служби безпеки України в Харківській області відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 12.04.2018 за № 4415, в якій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зазначені такі складові грошового забезпечення станом на 01.03.2018 за посадою, яку займав позивач на день звільнення, що враховуються при перерахунку пенсії: посадовий оклад - 8 180 грн 00 коп, оклад за військовим званням - 1 410 грн 00 коп, надбавка за вислугу років 45 % - 4 315 грн 50 коп, а всього 13 905, 50 грн.

ГУ ПФУ в Харківській області на підставі довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 №1123 від 12.04.2018, наданої УСБУ в Харківській області, позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018. Підставою для перерахунку пенсії став пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року. Після перерахунку розмір пенсії позивача склав 6 508, 62 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин 1-3 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

З приводу доводів касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій помилково визначено дату та підстави набуття позивачем права на перерахунок пенсії з 05.03.2019, а не з 01.03.2018, колегія суддів зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі також - Постанова №704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 Постанови №704 вона набирає чинності з 01.03.2018.

Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» постановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Закон №2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Згідно з пунктом 6 Постанови № 103 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», а саме пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».

Вказаною постановою також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.

Тобто, Постановою №103 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років; додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, премії) не враховуються.

Суди у цій справі врахували, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45.

Відповідно до частини другої статті 255 КАС рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 набрало законної сили 05.03.2019, у зв`язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що право на перерахунок пенсії у ОСОБА_1 виникло з 05.03.2019.

Проте, суди не врахували, що відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20 (Пз/9901/14/20) у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Отже, право на перерахунок пенсії виникло у ОСОБА_2 з 01.03.2018.

Проте, перевіряючи доводи касаційної скарги та рішення судів попередніх інстанцій у цій справі, Верховний Суд зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено питання розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії та його складових, про що у вимогах позову просив ОСОБА_2 .

Крім того, як слідує з матеріалів справи, суди попередніх інстанцій не вирішили позовні вимоги про відшкодування шкоди з держави Україна в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області, Кабінету Міністрів України.

Так, позовні вимоги були заявлені про стягнення шкоди в порядку, передбаченому статтею 56 Конституції України та статтями 1173 1175 ЦК України. Суди в цій частині обмежились висновком про те, що у справі переконливих даних, достатніх відомостей, які б свідчили про можливість отримання позивачем грошей або інших цінностей внаслідок визнаної протиправної бездіяльності відповідача, суду не представлено, у зв`язку з чим відсутні й правові підстави для задоволення таких вимог.

Тож судами не надана у повній мірі оцінка, наведеним позивачем доводам та поданим доказам, а також не вживались заходи для офіційного з`ясування обставин у справі.

Відносно позовних вимог до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття підпункт 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян" від 24.12.2019 № 1088, судами попередніх інстанцій не враховано, що постановою Верховного Суду від 20.10.2021 в цій частині справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції; копії матеріали, необхідні для розгляду скарги повернуті Верховним Судом та надійшли до Окружного адміністративного суду м. Києва 01.11.2021.

Відносно цієї частини позовних вимог позов не розглядався по суті, а також не прийнято судом і будь-яке інше процесуальне рішення.

Верховний Суд, в силу вимог статті 341 КАС України, процесуально позбавлений можливості досліджувати докази. Тому, задля повного і всебічного з`ясування усіх обставин справи, враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність направлення на новий розгляд справи до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд .

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Колегія суддів зазначає, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди повинні належним чином мотивувати свої висновки та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі дотримано норми процесуального права в частині належного з`ясування та оцінки обставин, зокрема, щодо визначеного кола учасників справи (відповідачів), предмету спору та меж заявлених позовних вимог.

Колегія суддів вважає також обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій розглянули цю справу в порядку спрощеного позовного провадження справу, тоді як вона за підлягала розгляду, за пунктом 2 частини четвертої статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження.

Приписами частини 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи те, що вказані порушення під час розгляду справи допущені як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, виходячи з меж касаційного оскарження, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням на новий розгляд і в частині задоволення позовних вимог та з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у цій постанові щодо дати набуття позивачем права на перерахунок пенсії.

Водночас, колегія суддів КАС ВС зауважує, що згідно статей 1-2 Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон №2825-IX), ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Згідно абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відтак, враховуючи приписи Закону №2825-IX, справа № 640/21016/19 підлягає направленню на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду-

Оскільки справа направляється на новий розгляд, розподіл судових витрат відповідно до частини шостої статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 341 344 353 355 356 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2022 у справі №640/21016/19 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець